Війна завжди залишає багато руйнування та випробувань, але вона може стати каталізатором внутрішнього оновлення та розвитку. Україна, переживаючи важкий період війни, незабаром стане перед викликом оновлення та трансформації. Однією з ключових областей, що вимагає серйозного переосмислення, є кадрова політика.
Традиційно у довоєнний час український бізнес був зосереджений на консолідації, тому у нас було багато вертикально-інтегрованих холдингів. Корпорації залучають найбільшу кількість талантів, але в такому корпоративному середовищі роль людини часто обмежена. Це мляве, в'язке, бюрократичне середовище, де ініціатива оцінюється крізь призму інтересів корпорації, а іноді навіть з точки зору інтересів центрів впливу в цій корпорації.
Такий корпоративний характер ринку праці, плюс глибокі радянські культурні коди, створили такий специфічний характер взаємин роботодавця з працівниками, де чітко простежується ієрархія, де при дуже тісному контакті можна навіть розгледіти касти. У великих корпораціях, переважно, підхід до персоналу базується на догмах: «незамінних – немає», «люди – це ресурси, які можуть давати прибуток».
З одного боку, малому та середньому бізнесу важко конкурувати з корпораціями за найкращі уми, з іншого боку, талановиті фахівці, які шукають самореалізації, самі часто обирають шляхи великого бізнесу, а не сфери, де застосування їх талантів та ініціатив заохочується.
Якщо ми візьмемо взаємовідносини роботодавця й персоналу у малому та середньому бізнесі, ми побачимо, що МСБ дає людині більше можливостей для ініціативи, більше взаємодії з менеджером, який приймає рішення, та близькість до «важеля».
У таких організаціях важлива репутація, довіра та тривалий термін взаємодії. Саме в малому та середньому бізнесі люди – це не просто ресурси, це цінність бізнесу.
Ця нова філософія кадрової політики, яка враховує потреби, амбіції та можливості кожного працівника, допомагає підтримувати вищий рівень мотивації співробітників, задоволеність роботою та відданістю компанії, що, своєю чергою, також сприяє підвищенню ефективності.
Малий та середній бізнес – двигуни більшості економік Західної Європи. Вони створюють робочі місця, стимулюють економіку та забезпечують розвиток на місцевому рівні. Для післявоєнної України роль малого та середнього бізнесу значно збільшиться.
Якщо взяти приклад Польщі, де переважає малий та середній бізнес, роль людини в бізнесі значно вища, ніж в Україні. Малі та середні підприємства будуються у тому числі й на репутації, довірі, історії довгострокової взаємодії, там роль особи-співробітника стає більш значущою, а професійна реалізація персоналу в таких системах є більш імовірною й комфортнішою, ніж у корпоративній системі.
Український малий та середній бізнес також має великий потенціал, щоб стати платформою для розвитку та реалізації індивідуальних потенціалів працівників. Щоб реалізувати цей потенціал, необхідна трансформація кадрової політики, завдяки якій стане можливим залучення та розвиток талановитих фахівців. Цього можна досягти, створивши сприятливі умови для роботи, надаючи можливості для навчання, розробки та підтримки інноваційних ідей.
Джерело: Lb.ua