Сучасний світ опинився у людському полоні. Все більш актуальним стає питання використання екологічних натуральних продуктів і відмова від пластикового пакування. Власне, в Україні є компанія-виробник унікального екологічного пакувального матеріалу – пульперкартону. Ми поцікавилися у генерального директора «Sem Ecopack» Сергія Рудковського, в чому особливості цього продукту та взагалі які вимоги диктує сьогодення, наскільки потужним є прогрес у світі екологічних матеріалів, зокрема пакувального паперу. А ще «Егоїст» дізнався, коли чекати відкриття нової виробничої лінії «Sem Ecopack», що з‘явиться у Львівській області.
Так, раніше я і моя команда працювали на картонному комбінаті, який виготовляє традиційні для нас види пакувального матеріалу – картонний ящик, лотки для яєць і т.д. над застосуванням пульперкартона в якості матеріалу для заміни пластикової упаковки задумалися 5 років тому. Ще у 1970-х роках пластик масово заполонив світ, витіснивши папір зі сфери пакування. Тож ми почали експериментувати над формами, альтернативними видами сировини, і саме в ході експериментів з’явився унікальний по своїм характеристикам матеріал – пульперкартон, який дозволяє виготовляти екологічно чисте пакування будь-якої форми, і це означає, що ми можемо запакувати набагато більше продукції для, якої раніше не було альтернативи, окрім пластику. Можливо, надто голосно скажу, але саме з цього моменту почалася нова матеріальна парадигма, все ж ми в це віримо і докладемо максимально зусиль для того, щоб замінити шкідливе пластикове пакування. Наш продукт повністю підходить під поняття циркулярної економіки, коли беремо вже використаний ресурс і запускаємо його повторно декілька разів утворюючи новий продукт. Вірю, що рухаємося у правильному напрямку, оскільки світ, особливо Європа, ведуть активну політику щодо витіснення пластику з ринків, діють різні програми щодо популяризації використання еко-матеріалів і на законодавчому рівні.
Основний завод в Дніпропетровській області. Команди маркетингові та дослідницькі знаходяться також в Києві та Житомирі. Так само працюємо над запуском заводу у Львівській області. Коли ж власне задумалися над новими формами, в які можна пакувати, в нас ми спочатку відгуків не знайшли. Цікавим є те, що стартуючи у 2014 році, тоді якраз відбувалися два процеси. З одного боку був вітчизняний виробник, який не звик пакувати фрукти окремо. З іншого боку закрився гігантський російський ринок, тому український виробник був змушений шукати можливості, як потрапити як потрапити в Європу, Азію, Близький Схід. Власне, тут він стикнувся з новими стандартами, вже заданими західною Європою, відтак, ринку треба було розвиватися. Вже у 2018 році ми вдало ввійшли у процес і допомогли переключитися нашим яблучним експортерам. Тоді в Україні був рекордний рік з експорту яблук, і наш вклад, що ми забезпечили екологічну тару для споживача.
Це зумовлено потребами споживача, бути ближче до західного ринку, зокрема в інвестиційному керунку. Оскільки виробництво нового формату пакувального паперу має найбільше відгуків саме у Європі – це Франція, Німеччина, Англія. Відповідно, це дає нам можливість продовжувати робити дослідження, розвивати лінії та розширювати виробництво. На Львівщині відкриття плануємо у 2021 році. Наразі ще обираємо локацію, де буде зосереджений майданчик, тоді створюємо робочі місця, і запускаємось. Хочу відзначити, що це виробництво дуже високого рівня, з міжнародною акредитацією щодо безпеки у харчовій промисловості. Цікаво і те, що для нас вже стало традицією відкриття нових виробництв у непрості часи. На Дніпропетровщині запускали завод у 2014 році, багато просто не вірили, що може бути якесь виробництво і на сьогоднішній день з того моменту пройшло 6 років, як ми успішно працюємо і заповнюємо ринки екологічними матеріалами. І тепер заплановане відкриття лінії у Львівській області теж випадає у період пандемії коронавірусу. Але ми розуміємо, що маємо рухатись, адже ставимо на меті глобальну місію, по порятунку планети і ми дійсно віримо в те, що наш вклад є важливим, тому не маємо морального права здаватись не зважаючи ні на що!
Наша команда просто змінила логічний ланцюг – замість «we can not» ми почали керуватися «we can if». Так, в якийсь період усі ми працювали на консервативному виробництві, коли всі процеси сформовані, і творчість не вітається, бо закінчується втратами. Ми ж вирішили, що має бути право на помилку, це частина нашого процесу. Разом змінили цю сталу парадигму і отримали перший результат. Люди зрозуміли, що окрім того, що заробляти гроші, можна робити корисну справу та від цього отримувати задоволення, пишатися собою і втіленими проєктами. Ми часто організовуємо «творчі вечори», коли всі генерують різні ідеї, інколи це дуже круті думки, так потім їх поступово намагаємося реалізовувати. Важливий аспект – це культура в колективі, відсутність страху пропонувати та змінювати. Ми цю концепцію вдало впровадили.
Разговаривала Юлия Осым